ТЕАТРАЛЬНО-ПЕРФОРМАТИВНА ПРОГРАМА
Театральна програма проекту покликана надати глядачу новий досвід сучасного перформативного українського та європейського продукту. Театр є безпечним простором переосмислення та спроб трансформації суспільної взаємодії.
На кожну виставу потрібен окремий квиток, або можете придбати Абонемент на всі вистави.
Документальна вистава, в якій поєднуються різні медіуми – текст, музика, візуальні образи. Вистава, драматургічна основа якої складається зі щоденників сестер Гречкіних із Маріуполя й уривків інтервʼю з ними, а музичне полотно поєднує різні фрагменти звуковими хвилями саксофона, ударних та електроніки.
У виставі також звучать традиційні пісні Донеччини, а візуальний ряд поєднує документальні відео героїнь, відео з Маріуполя, графічні елементи та фрагменти новин.
Аудіоперформанс Дмитра Левицького, що розповідає історію створення кінотеатру “Родіна” у місті Шостка Сумської області. Шостка відома заводом “Свєма”, на якому виготовляли кіно та фотоплівку. Головний герой історії – Микола Перетятко, син першого директора кінотеатру та кіномеханік. Він розповідає як функціонував кінотеатр в радянський час, професію кіномеханіка та тогочасні технології праці. Кінотеатр входив в корпус радянської культури – з цензурою, ідеологічними скрєпами та залежністю від Москви. Власне, саме назва кінотеатру є виразником радянського наративу. У своїй роботі Левицький ставить питання, що робити з цим спадком. А також, в умовах війни з Росією за своє існування, які можуть бути стратегії перейменування подібного спадку в Україні. І загалом, чи можна перейменовувати не зашкодивши?
Аудіоперформанс створений у форматі аналогового фотоальбому сполученого з аудіофайлом, який слухається у навушниках.
Аудіо-інсталяція «Титан. Голос вітражів» — це новаторський проект, який відбувається в межах фестивалю GogolFest Покрова у Запоріжжі. Він об'єднує творчі зусилля Міського театру з Києва та запорізького театру «Мотлох». Інсталяція зосереджується на історії та атмосфері Палацу культури «Титан», поєднуючи елементи архітектури, мистецтва та аудіального досвіду та ідеї, що притаманні цьому культурному простору.
Моновистава за мотивами І. В. Ґете, в якій актор і перформер Євген Баль розкриває глибину легенди про Фауста через власну призму. Ще підлітком прочитавши цей твір, Євген зазнав змін, що визначили його творчий шлях. Тепер він розповідає історію різних іпостасей Фауста: реальної людини, легенди, героя та самого твору.
Євген перевтілюється в десятки персонажів: від Фауста і Мефістофеля до Маргарити та Гелени Прекрасної. Легенда про спрагу знань і угоду з дияволом отримує свіже, оригінальне прочитання, доповнене іронічними коментарями та відступами актора.
Документально-музичний перформанс від режисера Влада Троїцького. Копродукція німецької вистави Schauspielkollektiv – Neues Schauspiel Lüneburg та ЦСМ ДАХ/ Гогольfest.
Вистава про трагедію матерів, чиї діти на фронті. Сюжетна лінія перформансу розгортається навколо спогадів жінки про любов, народження, дитинство та очікування того, що вже може не відбутися через Війну. Історія поєднує три часові виміри минулого, теперішнього та можливого щасливого майбутнього. Проте, є інша сторона реальності та ключове запитання головної героїні: “Що, якщо він уже не повернеться?
Музичний театр за поезією Миколи Вінграновського та прозою Тараса Прохаська.Від дуету Mariia&Magdalyna та композиторки Христини Кірік.
Про побутові, зрозумілі всім речі і про космос, про ідею народу, про вічне. Усвідомлення, що ми – створіння, які живуть на одній планеті та шукають любові, дихають одним повітрям і п'ють воду з однієї ріки. І що ми все ще є. І що ми можемо бути дійсно «МИ».
В створенні вистави мисткині переосмислювали стихії і їхню присутність в нашому житті, в нас самих, їхню важливість.
Перформанс-інсталяція від Катерини Беслик, яка працює на межі моди та мистецтва.
Катерина родом з Гуляйполя, і через перформанс досліджує творчість як інструмент, що допомагає протистояти злу та руйнуванню. Її головний медіум — одяг, який з дитинства є для неї не лише засобом самовираження, а й захисту. Місто Гуляйполе, що пережило значні руйнування через війну, для неї залишається символом свободи і стійкості. Мисткиня розкриває свою особисту історію та досвід, пов’язаний із рідним містом, створюючи своєрідний міф про силу та витривалість української культури й людей.
Автентичні українські пісні, які виконують Mariia&Magdalyna, посилюють зв'язок із традиційною українською культурою. Музика, створена Христиною Кірік, занурює у медитативні стани та дозволяє в унісон із мисткинями пройти емоційну подорож.
Інтерактивна хореографічна вистава від Запорізького театру танцю, в якій глядачі стають активними учасниками творення мистецтва. Авторка ідеї та режисерка Тетяна Тізенберг разом із танцівниками пропонують глядачам створювати свої власні сенси та бачення під час вистави.
Вистава-конструктор, що складається з 10 автономних фрагментів. Кожен глядач отримує путівник, що допомагає скласти особистий маршрут і вивчити різні фрагменти вистави. Постановка зміщує традиційні ролі артиста та глядача, пропонуючи новий формат дослідження історій через танець, музику та взаємодію зі світлом і простором.
Документальна постановка театру "Мотлох", присвячена пам'яті поета і військового Максима Кривцова. У виставі поєднуються реальні історії, спогади побратимів і вірші самого Максима, які він публікував у соцмережах.
Вистава не просто вшановує пам'ять загиблого поета, але й нагадує про незламність людського духу навіть у найскладніші моменти війни. Через поезію, спогади та фотографії глядачі занурюються у внутрішній світ Максима, пізнаючи його не тільки як воїна, а й як творчу людину, чий талант залишив яскравий слід навіть після його трагічної загибелі.
Цей перформанс закликає задуматися над тими, кого ми втрачаємо у війні, і водночас залишає простір для роздумів про творчість, що не вмирає.
Перформативна постановка від української хореографки та режисерки Кристини Шишкарьової.
На сцені Ви побачите їх більше 100 тисяч штук. Кожен гудзик – людське життя, знищене радянською тоталітарною машиною. Скільки обірваних доль, скільки не написаних книг, картин, симфоній, скільки не зіграних ролей, не поставлених пʼєс, ненароджених дітей! Ми подивимося на ці історії зовсім під іншим кутом. А що якщо Бог не з машини, а це звичайна дитина, якій самотньо, нудно і страшно і «гра в ґудзики» єдина її розвага?
Музику для вистави та візуальні рішення створив відомий в мистецьких колах Богдан Кутєпов, що максимально передав відчуття химерної гри, в яку з людьми грають доля і смерть.